Дошкільне дитинство – важливий етап в житті людини. І величезна відповідальність лежить на працівниках дитячого саду за виховання нашого майбутнього покоління, за розвиток його повноцінної особистості. Ці завдання висувають високі вимоги до рівня професійної підготовленості вихователя, викликають необхідність постійно вдосконалювати свою педагогічну майстерність і загальну культуру.
Наших педагогів можна назвати майстрами дошкільного виховання. У кожного свій стиль, свої методи в роботі. У нашому дитячому закладі немає випадкових, неталановитих педагогів. Це люди різнобічних інтересів, ерудовані, доброзичливі. Активно беруть участь у педагогічному житті дитячого закладу. У багатьох з них великий педагогічний стаж.

Педагогічний колектив стабільний. Багато педагогів працюють з дня відкриття дитячого саду, коли прийшли молодими фахівцями. Ми маємо цікаве поєднання – молоді, завзяті спеціалісти поруч з професійними, досвідченими педагогами.
В ДНЗ створено позитивний мікроклімат, умови дошкільного закладу намагаємося наблизити до домашніх. Це сприяє емоційному благополуччю дітей, створює у них почуття впевненості, спокою, так як дитячий сад – це другий рідний будинок дитини. А благополучний будинок – це фортеця, яка завжди захистить дитину від негараздів, тривог.
Методична робота спрямована на підвищення педагогічної майстерності та передбачає як колективні так і індивідуальні форми роботи:

-         педагогічні ради, педагогічні години, семінари – практикуми, виробничі наради;

-         методичні об’єднання вихователів дошкільних закладів, відвідування, обмін досвідом роботи;

-         самоосвіта;

-         підвищення кваліфікації в ДІОППО.

Робота в дошкільному навчальному закладі №2 «Ромашка» ведеться згідно річного плану.
План спрямований на виконання завдань Закону України “Про дошкільну освіту” та Базового Компоненту дошкільної освіти.

Педколектив ДНЗ працює над всебічним загальним розвитком вихованців відповідно до їхніх потенційних можливостей, формування базису особистісної культури: самообслуговування, комунікації, пізнавальної мотивації, бажання і вміння вчитися.
Головним напрямком діяльності кожного вихователя були і залишаються охорона, зміцнення здоров`я дітей, забезпечення необхідних умов для їх фізичного та психічного розвитку.

Методична робота ведеться згідно річного плану у слідуючих напрямках:

 * створення атмосфери творчості, психологічної перебудови стосунків у педколективі;

*  знайомство і впровадження інноваційних освітніх технологій;

*  підвищення професійної компетентності вихователів;

*  вивчення особистісних особливостей вихователів для кращої організації їх роботи.

Пріоритетні завдання:

 * здійснення моніторингу якості надання освітніх послуг у сфері дошкільної освіти;

 * вживати заходи по організації роботи з дітьми п’ятирічного віку;

 * здійснювати методичний супровід реалізації програми "Українське дошкілля", програми розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт».

 * впровадження в роботу дошкільного навчального закладу експериментальної  та інноваційної діяльності, у тому числі інклюзивної освіти, нових форм організації дошкільної освіти.

Методична робота в дошкільному навчальному закладі

Методична робота в дошкільному закладі відповідає структурі методичної роботи і вимогам

МОН України про організацію методичної роботи з педагогічними кадрами.
Зміст методичної роботи в закладі будується на основі державних документів про освіту,

науково-педагогічних досліджень, навчальних планів, програм, новинок психоголо-педагогічної

літератури, інструктивно-методичних матеріалів з проблем організації методичної роботи  Дніпропетровського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, відповідно до плану

роботи районного методичного кабінету. Річний план роботи дошкільного закладу складено

на основі глибокого аналізу, зробленого за минулий рік; комплексного вивчення результатів,

здобутків, педагогічних знахідок. До річного планування залучаються всі працівники закладу,

враховуючи їхню кваліфікацію, творчі здібності, можливості, їхні запити, побажання, зауваження.

Щорічно у травні місяці проводиться анкетування педагогічних працівників щодо планування

роботи ДНЗ «Аналіз, завдання, перспективи». Види і форми планування освітнього процесу

в закладі обговорюються та схвалюються педрадою на початку навчального року.
 Велика увага приділяється спрямуванню зусиль педагогічного колективу на реалізацію сучасного

особистісно орієнтованого підходу до дітей, який передбачає формування у дитини здібностей

і бажання усвідомлювати себе як особистість. Ці домінуючі ідеї обговорюються на педагогічних

радах, педагогічних читаннях, під час індивідуальних і групових консультацій. На їх основі

здійснюється корекція педагогічного стилю роботи вихователів.
За впровадження і поширення інноваційних освітніх досягнень, за вагомий внесок у модернізацію

національної системи освіти  колектив  нагороджений Дипломами.
Професійному зростанню педагогічних працівників закладу сприяють курси підвищення

кваліфікації при ДОІППО, відвідування обласних та районних семінарів,  методоб’єднань, самоосвіта.
Всі педагогічні працівники закладу є членами районних методичних угруповань, де системно

підвищують свою професійну майстерність через участь у різноманітних формах засідання:

ділові та педагогічні ігри, тренінги, майстер-класи, круглі столи тощо.
 В дошкільному закладі створені належні умови для підвищення професійного рівня та

формування інноваційної компетентності педагогів.
 Вдало поєднанні колективні, групові та індивідуальні форми методичної роботи сприяють

ефективному росту фахової майстерності педагогів.

   А.С.Макаренко наголошував, що як би людина успішно не закінчила

вуз, якою б талановитою не була, якщо не буде вчитись на досвіді, ніколи не стане хорошим

педагогом. Тому кожен педагог готує відкриті заняття, які  мають

відповідати сучасним вимогам, бути інтегрованими з використанням інноваційних технологій.

Заняття відвідують і досвідчені педагоги, і молоді спеціалісти, бо жодна порада, пояснення

не допоможуть так, як демонстрування показу. Впроваджуючи інноваційні технології в практику

роботи з дітьми педагоги проводять тематичні, комплексні, комбіновані, інтегровані,

домінантні, сюжетно-динамічні заняття в залежності від розділу програми, обраного напрямку,

що забезпечує високу продуктивність діяльності дітей.
 Осередком здійснення навчально – виховного процесу та роботи з педагогічними кадрами

в дошкільному закладі є методичний кабінет, програмово – методичне забезпечення якого

відповідає сучасним вимогам.
  Відповідно до «Типового переліку обов’язкового обладнання, навчально-наочних посібників та іграшок в дошкільних навчальних

закладах» методичний кабінет оснащено комп’ютером, принтером, ноутбуком.
 У методичному кабінеті зібрано матеріали з досвіду роботи вихователів, музкерівника ,

вчителя-логопеда, інструктора  з фізичної культури. Це тези, реферати, підготовлені

вихователями для виступів на педрадах, зразки планування, проведення тематичних тижнів,

методичні рекомендації, матеріали діагностичного обстеження відповідності знань дітей

програмовим вимогам для здійснення індивідуального та диференційованого підходу до

кожного вихованця, конспекти занять, сценарії свят, кращі дитячі роботи.
 У методичному кабінеті регулярно організуються виставки, як епізодичні так і постійно діючі:

«Новинки методичної літератури», «Готуємось до педагогічної ради»,

«Вивчаємо педагогічну спадщину»,«Готуємось до огляду-конкурсу». Створено «Банк даних»

інноваційних технологій, які запроваджуються в практику роботи. Один з головних аспектів

методичної роботи дошкільного закладу спрямований на вивчення та впровадження в практику

роботи педпрацівників  досягнень сучасної педагогічної науки, оволодіння новітньою методологією.
Використання інноваційних технологій не лише допомагає дітям в оволодінні знаннями, але

й розвиває особисті задатки, креативне мислення, що в цілому сприяє підвищенню рівня

навчально-виховної роботи в закладі.
У навчально-виховному процесі педагогами використовують наступні форми організації дітей:

спеціально організована навчальна діяльність (заняття ), самостійна діяльність дітей

(художня, рухова, мовленнєва, ігрова, трудова, дослідницька, індивідуальна робота по всіх

розділах програми, спостереження, екскурсії, свята та розваги, гуртки тощо).

В залежності від віку дітей, педагогічної мети вони проводяться фронтально, підгрупами

чи індивідуально.
Зібрано велику кількість матеріалів для роботи з батьками: методичні рекомендації, зразки

папок-пересувок, тематика консультацій та бесід, рекомендації щодо проведення інтерактивних

форм роботи з батьками.
Належна увага приділяється наступності в роботі школи і дитячого садка.
В методичному кабінеті достатня кількість матеріалів та методик обстеження дітей різних

вікових груп, завдання на виявлення рівня пізнавальної активності вихованців, які вихователі

широко використовують для проведення діагностики.
Матеріали, зібрані в методичному кабінеті, систематизовані за розділами програми.

Окремими розділами виділено нормативні, директивні документи, інструктивно-методичні

матеріали Міністерства освіти і науки, обласного, районного управління освіти; документація

вихователя-методиста; матеріал атестації працівників; співпраця зі школою, родиною, педагогічна

пропаганда. Матеріали методичного кабінету ефективно використовуються педагогами під час

навчально-виховного процессу для підвищення власної педагогічної майстерності.

Постійним джерелом нової інформації є різні фахові видання: журнали «Дошкільне виховання»,

«Дошкільний навчальний заклад», «Палітра педагога», «Джміль», «Розкажіть онуку»,

«Бібліотечка вихователя дитячого садка», «Зростаємо разом», «Дитячий садок»,

«Вихователь – методист»….
При плануванні керуємося принципом актуальності, науковості, наступності, перспективності,

системності, які забезпечують відповідність змісту планів досягненням психолого-педагогічної

науки та позитивного педагогічного досвіду, орієнтацію змісту плану на потреби сьогодення

та забезпечення якості розвитку, вихованості та навченості у дітей. Принцип цілісності та логічності допомагає вихователям вести планування з урахуванням інтегративних зв’язків, взаємопроникнення

й логічного підпорядкування всіх складових плану.
Аналіз роботи вихователів та діяльності дітей свідчать про те, що більшість вихователів дошкільного

закладу володіють ефективними засобами впливу на дітей, забезпечують розвивальний характер

навчання, високий рівень розумової активності дітей, формування стійких навичок, умінь і знань.

Розклад занять складено з урахуванням домінуючого навантаження на дитину

(психічного, фізичного, емоційного), передбачено раціональність чергування видів діяльності,

зокрема: розумової, рухової та практично-прикладної, місце проведення занять.
Діти під час занять розкуті, емоційні, сприймають і вирішують різноманітні пізнавальні та

проблемні завдання, активно відповідають на запитання, можуть самостійно робити висновки

та узагальнення, висловлюють свої судження.
 В освітньому закладі створено свій стиль, традиції та особливості

організації навчально - виховного процесу. Достатньо заглянути в затишні групи, поспілкуватися

з маленькими " чомусиками " і одразу стане зрозуміло, що тут працюють творчі люди, для яких

любов до дітей є сенсом життя.

Ведення педагогічної документації дошкільного закладу

У дошкільному навчальному закладі документація ведеться відповідно до «Інструкції про

ділову документацію в дошкільних закладах».

Відповідно до Інструкції ведення документації в дошкільному

закладі усі документи вихователем-методистом ведуться згідно з посадовими обов’язками,

зберігаються в установленому місці, ведуться чітко, охайно, систематично.
В методичному кабінеті в наявності вся необхідна документація, зокрема:

- річний план роботи;

- місячні плани, що забезпечують виконання річного;

- діловий щоденник аналізу освітньо-виховного процесу, за результатами вивчення

навчально-виховного процесу робляться висновки, пропозиції;

- діагностичні карти роботи педагогічних працівників та професіограми, які складаються

на основі висновків про роботу із врахуванням самооцінки педпрацівників;

- сітка охоплення педпрацівників різними формами роботи;

- перспективні та поточні плани курсової перепідготовки та атестації педпрацівників;

- плани семінарів, семінарів-практикумів, творчих груп, гурткової роботи, розклад занять тощо;

- довідки по тематичних та фронтальних перевірках;

- картотека методичної, художньої дитячої літератури, періодичних видань, дидактичні ігри з

різних розділів програми для всіх вікових груп;

- книга обліку посібників, ігрового, дидактичного обладнання;

- дані про кадри, курсову перепідготовку, роботу з молодими спеціалістами.

Адміністрація освітнього закладу  приділяє велику увагу контролю за станом ведення ділової

документації, у структурі внутрішнього контролю відображені питання перевірки стану

ділової документації, наслідки якої відбито в довідках і наказах.
Забезпечення системи та змісту в здійсненні навчально-виховного процесу (планування,

комплексна реалізація програмових завдань, актуальність, ефективність застосування

методів та прийомів).

Методична робота в закладі дошкільної освіти, яка є одним із засобів управління освітнім процесом, в основі якого лежить ідея розвитку дитини, спрямована на підготовку вихователів до якісного виконання завдань, на підвищення їх педагогічної майстерності, розвиток творчого потенціалу. Для надання методичної допомоги вихователям проводиться моніторинг з метою виявлення рівня обізнаності педагогів із проблем правового виховання.

Завдання методичної роботи з педагогами:

•  знайомити педагогів з основними положеннями Конвенції ООН про права дитини та із системою нормативного забезпечення прав дітей на державному рівні;

•  формувати практичні навички захисту і збереження прав дитини у процесі педагогічної діяльності та сприяти виробленню активної позиції щодо просвітницької, профілактичної, діагностичної та корекційної роботи з дітьми та батьками;

•  знайомити педагогів з інноваційними технологіями, спрямованими на гармонійний розвиток особистості, з методами впливу на свідомість, емоційну та поведінкову сферу дошкільника;

•  окреслити основні форми, методи і засоби розвитку у дітей почуття власної гідності та самосвідомості, формування знань про свої права, виділити права дитини за Конвенцією ООН про права дитини, з якими доцільно знайомити дошкільників;

•  викликати інтерес педагогів до поглибленого опрацювання проблеми.

Мета освітньої роботи з правової освіченості дошкільників – дати дітям початкові знання про норми поведінки, формувати навички їх дотримання, відповідного ставлення до правомірних дій, вчинків, а також до правопорушень, злочинів, шкідливих звичок та інших проявів антигромадської поведінки, виховувати повагу до батьків, вихователів, ровесників, людей похилого віку, знайомити з правилами бережливого ставлення до природи, своїх речей, предметів побуту тощо. Для досягнення вказаної мети правовиховна робота з дошкільниками передбачає розв’язання цілого ряду завдань.

Пізнавальні завдання:

формувати у дошкільників:

•  розуміння цінності людської особистості, цінності життя і здоров'я людей;

•  уявлення про нашу державу, її закони, права та обов’язки людей, правила і норми їхнього співжиття в соціумі;

•  правову свідомість, уміння діяти відповідно до закону;

•  повагу до таких цінностей, як свобода, рівність, справедливість; утверджувати гуманістичну мораль;

•  адекватну самооцінку як регулятор її моральної поведінки, що становить основу таких почуттів, як обов’язок, відповідальність, сором, провина, совість;

•  усвідомлення своєї залежності від представників старшого покоління;

•  розуміння обов’язків щодо молодших, уважно й турботливо ставитися до них, опікувати їх, допомагати їм, виявляти правдивість, чесність у стосунках із молодшими, справедливість в оцінці їхньої поведінки;

•  навички безпечної поведінки при агресивному поводженні однолітків або дорослих, уміння швидко звертатися по допомогу у критичній ситуації.

Розвивальні завдання:

розвивати у дітей:

•  критичне, логічне мислення, вдумливість;

•  вміння оцінювати ситуації морально-правового змісту;

•  вміння запобігати виникненню конфліктів, долати їх;

•  висловлювати та відстоювати свою точку зору; аналізувати власну позицію та враховувати думку інших;

•  почуття відповідальності за свої дії;

•  вміння співвідносити свої домагання з можливостями; орієнтуватися в своїх чеснотах і вадах;

•  вміння захищати молодших від несправедливості, грубощів, зухвальства;

•  відчуття захисту, підтримки, життєвої опори, які дають батьки, бережливо і вдячно цим користуватися.

Виховні завдання:

виховувати у дошкільників:

•  пошану до законів України;

•  уміння дотримуватися правових обов’язків та користуватися своїми правами;

•  почуття гордості за себе, за свою індивідуальність, гідність, впевненість у своїх можливостях;

•  шанобливе ставлення до рідних, знайомих, відчувати межу припустимої поведінки;

•  почуття приязні, щирості, жалю, відповідальності, безкорисливості, вдячності, любові у взаєминах з іншими;

•  почуття відповідальності за доручену справу, результат якої важливий для навколишніх;

•  готовність радіти успіху ровесника, розділяти його засмучення, допомагати в разі необхідності;

•  негативне ставлення до будь-яких форм насильства;

•  бажання виконувати правила співжиття у сім'ї; розрізняти обов’язки і поважати права кожного члена сім'ї, сумлінно виконувати власні обов’язки.

Враховуючи вікові особливості дошкільників з дітьми необхідно спілкуватись зрозумілою для них мовою та виходити з таких принципів:

-   зв’язку правового виховання з практичними життєвими ситуаціями;

-   зміст інформації повинен відповідати віковому рівню життєвого досвіду, світогляду, особливостям психічних процесів (пам'ять, увага, мислення, сприймання);

-   поєднання колективного та індивідуального підходів;

-   єдності правового і морального виховання;

-   логічної послідовності правового виховання: від одержання знань про норми, до засвоєння їх на практиці, і надалі до формування усвідомленої установки щодо необхідності дотримання їх кожною людиною;

-   пріоритету ігрових методів правового навчання та виховання з метою активізації інтересу до засвоєння норм проживання у суспільстві;

-   інтеграція різних видів дитячої діяльності;

-   цілеспрямоване використання народознавчого матеріалу та художніх творів;

-   поступове підведення дітей до самостійних висновків та узагальнень.

З формуванням у дітей уявлень про добро і зло, права й обов’язки, правду і неправду, чесність, честь тісно пов’язані відповідні моральні почуття. Протягом дошкільного дитинства розвиваються такі внутрішні моральні якості:

•  почуття власної гідності. Дитина відчуває гордість за добре виконану роботу, гідний вчинок, свою поведінку загалом;

•  почуття сорому, що проявляється у ніяковості, яку дитина відчуває від невдалого вчинку, власної провини – спочатку під впливом зауважень дорослого («Як тобі не соромно!»), а в старшому дошкільному віці воно поєднується з почуттям власної гідності і стає стійким («Погано чинити не слід не тому, що покарають, а тому, що соромно»). Дитині також соромно, коли принижують її гідність. Щоб уникнути сорому, докорів дорослих, вона може утриматися від учинків, які викликатимуть осуд;

•  почуття обов'язку, що проявляється у формі емоційних станів, розвиваючись у діапазоні від задоволення, яке 3–4-річна дитина відчуває при схваленні дорослим її поведінки, до радості за добрий вчинок, допомогу товаришеві, виконане доручення (у 5–6 років). Як стверджують дослідники, у 6–7-літніх дітей почуття обов'язку є мотивом їхніх учинків, переживається глибоко, стає стійким. Це почуття впливає на поведінку, спонукає до вияву турботи про товаришів, чуйності, симпатії, відповідальності, сприяє подоланню егоїстичних тенденцій у поведінці.

Як відомо, права не існують без обов’язків. Діалектичний взаємозв'язок прав і обов’язків – головна суть виховання правосвідомості. Що ж таке обов’язок у дитячому розумінні? Обов’язок – це те, що діти повинні робити, щоб бути корисним собі та навколишнім. Дітям необхідно дати поняття про такі обов’язки:

•  дотримуватися правил поведінки в дошкільному закладі, в родині, у громадських місцях;

•  слухатися батьків, любити й шанувати всіх членів сім'ї;

•  не ображати молодших і допомагати старшим;

•  шанувати державні символи України;

•  берегти й охороняти природу;

•  старанно вчитися;

•  дотримуватися правил безпеки життя;

•  дбати про власне здоров'я, дотримуватися правил особистої гігієни, не користуватися забороненими предметами;

•  підтримувати порядок у своїй кімнаті.

Форми, методи і засоби морально-правової роботи з дітьми

Як відомо, провідним видом діяльності для дитини є ігрова діяльність. Практика показує, що гра – та чарівна паличка, яка перетворює процес навчання на цікаву, захоплюючу пригоду. Гра орієнтує малюка в соціальній дійсності, виховує в нього прагнення до суспільно значущої і суспільно оцінюваної діяльності. Грі дітей треба приділяти велику увагу і тому, що в ній формується характер, вольові якості, відбувається «навчання життю» за певними правилами. Інакше кажучи, у грі діти регламентують свою поведінку за допомогою правил. Вони поводяться природно та невимушено. У грі виховується позитивна самооцінка та формується на її підставі «Я»-концепція». Використовуючи різноманітні ігрові вправи, діти набагато легше засвоюють матеріал, працюють із більшим зацікавленням. У плані виховної роботи з дошкільниками доцільно проводити:

•  ігри-вправи на актуалізацію «Я»;

•  ігри-вправи, в яких дітям пропонується розв’язати ситуації з певним морально-правовим змістом;

•  дидактичні ігри, наприклад, «Порівняй героїв казок», «Яке право порушено», «Що добре, а що погано», «Східці правди (доброти, ввічливості)» та інші;

•  ігри-стратегії та сюжетно-рольові ігри.

Необхідно зазначити, що процес усвідомлення дитиною себе як реально діючої особи перебуває під сильним впливом так званого ідеального самообразу. Він формується на ранніх етапах розвитку особистості в умовах позитивних емоційних контактів дитини з близькими дорослими, а також внаслідок ототожнення себе з героями казок, оповідань – носіями високих моральних якостей. Тому необхідно широко звертатися до творів художньої літератури та усної народної творчості. Завдяки вмілому педагогічному керівництву можна спрямувати емоційне сприймання дошкільниками художніх творів у русло моральної та правовиховної освіти. Особливого визнання серед педагогів здобула, звичайно, казка як доступний і впливовий жанр народної творчості. Казкові сюжети, побудовані на протиставленні добра і зла, їх боротьбі, містять яскраві приклади гуманної та антигуманної поведінки. Засуджуючи зло, викриваючи жорстокість, казки переконують у необхідності взаємин на засадах добра і гуманізму. Тому пропонується читання творів художньої літератури, зокрема, казок із подальшим їх обговоренням. Доцільно проводити літературні ігри, які можуть бути як складовою частиною занять з художньої літератури, так і проводитися окремо як мовленнєві заняття на літературному матеріалі. У них може брати участь невелика група дітей, щоб кожна дитина мала можливість проявити свою ініціативу. Наведемо кілька пропозицій щодо таких занять:

•  намалювати словесний портрет дійових осіб;

•  придумати інше закінчення казки;

•  придумати сюжет, коли казкові герої змінюють свою поведінку, і їхні вчинки вже не завдають болю, кривди, зневаги іншим;

•  ввести в казковий сюжет нового героя;

•  уявити себе на місці того чи іншого персонажа, передати його стан, почуття тощо.

Із старшими дошкільниками проводяться морально-етичні бесіди на такі теми: «Правила доброти», «Наші обов’язки», «Як я можу допомогти батькам», «Правила чесності», «Добрі та погані вчинки» та інші. Цікавим є метод використання умовних знаків «Права дитини».

Як відомо, діти дуже люблять розваги. Розвага проводиться з метою узагальнення всього, чому діти навчилися. Добираючи їх, педагогам потрібно застосовувати матеріал, що має і правовиховну цінність. Пісеньки, вірші, сценки ненав’язливо, образно вчать, що соромно лінуватися, бути нечупарою, ображати менших і слабших, казати неправду і т.д. Але треба наголосити, що без попередньої роботи педагога дітвора тільки сміється з «героїв» творів, не роблячи для себе ніяких висновків. Отже, слід посилити емоційні акценти бесід – адже діти сприймають світ передусім серцем, почуттями, а вже потім розумом. Тому маємо про негативне завжди говорити з відразою, огидою, гнівом, презирством, а про позитивне – захоплено, зі щирою повагою.

У правовиховній роботі з дітьми доцільно також використовувати засоби театру. Як зазначають психологи, використання театру та елементів театралізованих дій розширює владу свідомості над емоційно-інстинктивною сферою людини. Мистецтво театру впливає не тільки на свідомість актора та глядача, а й на глибинні психічні процеси. Дитина не усвідомлює того глибинного сліду, який залишає в її душі знайомство з театральною виставою, участь у драматизаціях або театралізованих діях, а дорослий бачить «відгуки» благодійного впливу мистецтва в поведінці, мовленні, жестах вихованця.

Треба зауважити, що формування у дитини дошкільного віку свідомої безпечної поведінки та найпростіших правових знань базується на прикладах поведінки дорослих. Тому педагогам дошкільних закладів потрібно не лише враховувати це самим, а й особливу увагу приділяти роботі з батьками.

Як відомо, провідну роль у вихованні дітей відіграє сім'я. Це – перший осередок виховання людяності, національної свідомості, патріотизму й демократизму. Тут прищеплюють дітям здорові норми та навички культурної поведінки, вчать шанувати рідну мову, національні звичаї і традиції, готують до життя. Саме родина закладає підґрунтя вихованості, особлива міцність якого пояснюється тим, що базується воно на любові між батьками і дітьми та теплі кревних взаємин. Тому, як зазначалося у виступах на ІІ Всеукраїнському з'їзді працівників освіти, турботою освітянської громадськості повинно стати суттєве підвищення педагогічної культури в суспільстві й у кожній сім'ї зокрема. Поки що ми спостерігаємо, що в багатьох сім'ях основний педагогічний арсенал у ставленні до дітей складається лише із власного дитячого досвіду нинішніх батьків. Далеко не завжди у сім'ях пошановують права дитини, сприяють вихованню вільної, самостійної, відповідальної і демократично орієнтованої особистості. Тому нагальним завданням є започаткування своєрідного педагогічного всеобучу батьків.

Головне у співпраці з кожною сім'єю – допомогти батькам зрозуміти і сприйняти сучасні гуманістичні ідеї та орієнтири, які ґрунтуються на повазі до особистості дитини, турботі про її всебічний розвиток. Ігнорування суб’єктивного досвіду дитини призводить до виникнення проблем у вихованні та труднощів у навчанні.

Коли порушуються права дитини?

•  Коли немає безпеки для її життя та здоров'я.

•  Коли її потреби ігноруються.

•  Коли не задовольняються її основні потреби.

•  Коли щодо дитини спостерігаються випадки насильства або приниження.

•  Коли порушується недоторканність дитини.

•  Коли завдається шкода здоров'ю дитини.

•  Коли дитину ізолюють.

•  Коли вона не має права голосу у процесі прийняття важливого для сім'ї рішення.

•  Коли вона не може вільно висловлювати свої думки і почуття.

•  Коли її використовують у конфліктних ситуаціях з родичами.

•  Коли дитина стає свідком приниження гідності інших людей.

•  Коли навіюють страх за допомогою жестів, поглядів, погроз фізичного покарання.

•  Коли дитину залякують, використовуючи при цьому суспільні установи (міліцію, церкву, спецшколу, колонію, лікарню).

•  Коли порушують статеву недоторканість дитини.

•  Коли контролюють її доступ до спілкування з ровесниками, дорослими, родичами, одним із батьків, якщо на це нема рішення суду.

•  Коли використовують дитину, як засіб економічного торгу під час розлучень, поділу майна.

•  Коли дитині не надається право робити помилки.

Діти, права яких порушуються, часто стають соціально і психологічно дезадаптованими.

Оскільки перші уроки стосунків із навколишнім світом дитина дістає в батьківському домі, через недостатність життєвого досвіду все, що вона тут спостерігає, сприймається нею як норма, як модель людських взаємин, еталон для власної поведінки. Батьки повинні зрозуміти, що не можна вимагати від дитини виконання будь-якого правила, якщо дорослі самі не завжди ним керуються. Тому перед педагогами дошкільних закладів постає завдання – зацікавити батьків перспективою подальшого розвитку дітей, зробити батьків своїми однодумцями. При цьому роботу з батьками потрібно спрямовувати на формування правового світогляду батьків та на активізацію їхньої уваги й підвищення інтересу до проблем захисту прав та гідності дітей. Родина і дитячий садок повинні гармонійно співдіяти на основі взаємної поваги і підтримки, дотримання прав та виконання обов’язків обох партнерів як однодумців.

Роз’яснюючи батькам важливість і норми морально-правового виховання дитини, потрібно постійно проводити просвітницьку роботу з батьками, яка включає:

•  ознайомлення з положеннями Конвенції ООН про права дитини, із Законом України «Про охорону дитинства»;

•  оформлення спеціальних стендів;

•  організація виступів фахівців;

•  відвідання дітей удома з метою вивчення соціально-педагогічних умов родинного виховання, ставлення батьків до своєї дитини, її емоційне самопочуття вдома;

•  анкетування батьків;

•  залучення батьків до підготовки та проведення свят, розваг, виставок малюнків;

•  організація зустрічей та бесід із батьками, чиї професії покликані захищати права та безпеку в суспільстві;

•  проведення батьківських зборів, індивідуальних бесід на тему морально-правового виховання дітей та дотримання прав дитини в сім'ї.

Робота з батьками охоплює коло питань з таких тем: «Виховання дітей – спільна справа батьків і педагогів», «Роль сім’ї у розвитку особистості дитини», «Дотримання прав дитини. Обов’язки батьків. Конвенція ООН про права дитини», «Вікові особливості дошкільника», «Етика стосунків у сім’ї», «Типові помилки у сімейному вихованні», «Культура спілкування», «Наскільки самостійна ваша дитина», «Щаслива сім’я. Яка вона?». Критерієм результативності морально-правового виховання дошкільників виступає сукупність таких показників: знання дитиною способів поведінки за певними моральними правилами, дотримання їх у різних видах діяльності – у грі, в іграх-заняттях, у трудовій, побутовій діяльності; розуміння значення моральної поведінки; знання дитиною елементарних прав та обов’язків дитини, розуміння зв'язку між поняттями: «право», «правило», «честь», «обов’язок», розуміння свого статусу в суспільстві, вміння аналізувати поведінку дорослих стосовно дітей, прагнення дитини до високої самооцінки. Розуміння дітьми морально-правового змісту способів поведінки сприяє перетворенню зовнішніх, об’єктивно заданих правил поведінки у внутрішні мотиви.

"Я маю право"

Проект на тему:
«Взаємодія закладу дошкільної освіти і сім’ї у процесі

правового виховання дошкільників»

Актуальність проблеми полягає в тому, що неможливо досягти поставленої мети без постійної підтримки та активної участі батьків у педагогічному процесі. 

Рішення даної проблеми у систематизації роботи по правовому вихованню в системі: дитячий садок - дошкільник - сім'я; у реалізації проекту «Взаємодія закладу дошкільної освіти і сім’ї у процесі правового виховання дошкільників».

Учасники проекту: вихователі, батьки, діти.

Мета проекту: створення виховної системи по формуванню правової культури всіх учасників освітнього процесу.

Завдання:

- розвивати у дітей почуття власної гідності, усвідомлення своїх прав і свобод, почуття соціальної відповідальності, самостійності;

- розвивати у батьків почуття відповідальності, свідомого ставлення до виховання дітей;

- виховувати у дошкільнят та їх батьків повагу і терпимість до людей незалежно від їх соціального положення, расової та національної приналежності, мови, статі, віку тощо;

- виховувати у батьків розуміння того, що дитина - повноцінна особистість, наділена правами і обов’язками.

Принципи успішної взаємодії педагогів і сім'ї:

·         принцип системно-організованого підходу, який передбачає скоординовану, цілеспрямовану роботу по правовому вихованню;

·         принцип послідовності у вихованні (від моральних почуттів через вміння і навички до формування моральних переконань);

·         принцип безперервності і цілісності, які допомагають привести зміст освіти у відповідність з віковими особливостями дітей;

·         принцип доступності, що передбачає те, що система знань заснована на наявних знаннях дитини, на його життєвому досвіді, по-друге, вивчається система знань достатня, щоб сприяти переходу на більш глибокий рівень розвитку;

·         принцип свідомості та активності, який передбачає ініціативу всіх учасників проекту у трансформації світогляду і ціннісних установок, орієнтованих на правові норми поведінки;

·         принцип єдиного підходу дитячого садка і сім'ї до виховання та навчання дітей, створення атмосфери взаємоповаги;

·         принцип демократизації і гуманізації всіх процесів виховання і навчання дітей у дитячому садку і сім'ї;

·         принцип особистісного підходу у формуванні права, що передбачає використання особливих форм і методів роботи, здійснення індивідуального диференційованого підходу в роботі з сім'єю з урахуванням освіти батьків, життєвого досвіду, ступеня участі батьків у вихованні і навчанні дітей;

·         принцип психологічної комфортності, забезпечує зняття стресових факторів у взаємодії вихователя і дітей, створення атмосфери доброзичливості;

·         принцип особистісно-орієнтованого підходу до сімей з низькою загальною і педагогічною культурою, ознаками якого є побудова відносин між учасниками освітнього процесу на основі співробітництва.

 Система роботи

Об'єкт проектування - процес правового виховання старших дошкільників. 

Предметом проектування є система правового виховання старших дошкільників та їхніх батьків.

Етапи проекту

1. Підготовчий (аналітичний)

2. Основний (реалізація намічених планів)

3. Заключний (підбиття підсумків)

 Підготовчий етап включає в себе:

вивчення нормативно-правової бази,

анкетування батьків з проблеми,

діагностика рівня правових знань і моделей поведінки дошкільників,

вивчення методичної літератури, наявних програм по правовому вихованню,

розробка перспективного планування роботи з дітьми та батьками,

оснащення матеріально-технічної бази.

На другому етапі передбачається проведення всіх заходів, спрямованих на формування правової культури учасників освітнього процесу.

Таким чином, структуру процесу правового виховання можна представити наступним чином: робота з дітьми, робота з батьками, спільна робота з дітьми та батьками.

З метою формування правосвідомості батьків заплановані наступні заходи:

оформлення  інформаційного стенду для батьків;

організація виставки, в якій батьки можуть ознайомитися з основними нормативно-правовими документами та літературою, містить матеріал щодо правового виховання;

оформлення буклетів «Правове виховання в сім'ї», «Виховання відповідальності», «Захистимо дітей разом», «Мистецтво бути батьками»;

проведення батьківських зборів, на яких розкриється зміст основних документів, що гарантують захист прав дитини, зміст основних прав і свобод дитини;

організація дитячо-батьківської вітальні «Вся сім'я разом - так і душа на місці».

Форми роботи, організовані спільно з батьками та дітьми:

організація виставок малюнків «Моя мрія», «Ми теж маємо права»;

проведення вікторини «Чи знаємо ми свої права»;

реалізація сімейного міні-проекту «Моє ім'я», у якій батьки разом з дітьми розповідають про значення імені дитини, його значущості у житті цієї сім'ї, вплив імені на характер дитини;

проведення конкурсу  «Моя сім'я», де діти й батьки представлять свою сім'ю, свої таланти, проявлять почуття згуртованості між членами сім'ї;

проведення розваги «Я - громадянин України», організований з допомогою музичного керівника, де сім'ї  прочитають вірші або заспівають пісні на рідній мові.

розвага «Бережи здоров'я», на якій батьки та діти продемонструють свої знання в області здорового способу життя і свою фізичну підготовку.       .

 На заключному етапі проекту буде здійснено моніторинг результативності роботи, підсумкова діагностика знань і умінь дошкільнят, анкетування батьків з метою виявлення ступеня задоволеності освітнім процесом, рівня правової культури батьків.

Методи навчання і виховання:

словесні (бесіда, розповідь, вправи, робота з книгою);

наочні (демонстрація ілюстрацій, плакатів, застосування ТЗН);

практичні (аналіз і розв'язання конфліктних, проблемних ситуацій, творча діяльність, гра);

Форми роботи з дітьми та батьками: освітня діяльність, виставки, конкурси, розваги, бібліотека для батьків, круглий стіл, батьківські збори, консультації, батьківські куточки, пам'ятки, буклети.

 Очікувані результати

створення системи роботи по правовому вихованню;

створення умов для забезпечення реалізації прав дітей;

використання правових моделей поведінки в системах дитина-дитина, дитина-дорослий,

навички адекватно оцінювати свої і чужі вчинки з точки зору норм права,

вміння дотримуватися заборони і виконувати обов'язки,

- знання прав і обов'язків дітей і батьків, нормативних документів,

 План реалізації проекту